Колись у сондецькій хаті за столом не перебирали. Варили з того, що дали власна нива й власний хлів, а свято впізнавали з того, що на стіл виносили грудинку або велику пшеничну кукєлку. Та з цієї скромної кухні лишилося чимало смаків, які господині з навколишніх сіл і досі з гордістю виносять на старосондецький Ринок. Це не страви «суто старосондецькі» – це кухня всієї Сондеччини, а надто сондецьких лахів, – але в Старому Сончі (Stary Sącz) скуштувати її можна, як мало де.
Кухня сондецьких лахів
Сондецькі лахи – етнографічна група із Сондецької улоговини, що осіла між гуралями й рівнинною Малопольщею. Etnoportal пише, що осердя їхнього краю становили заможні села довкола Подеґродзя та міста Старий і Новий Сонч. Старий Сонч славився кожушниками, шевцями й гончарями, а духовним серцем краю віками був монастир кларисок.
Щодня лахи їли скромно. Міністерство сільського господарства, описуючи подеґродзьку грудинку з Переліку традиційних продуктів, нагадує, що харчування лахів було переважно безм’ясним, а подати гостеві грудинку означало виявити шану. Тож копченину робили на свята й важливі нагоди.
З чого варили
Основою було борошно – грубого помелу на щоденну брийку, біле пшеничне на святкову випічку. У залі «Спадщина сондецьких лахів» старосондецького Регіонального музею бачимо речі для випікання хліба, виробу масла й сиру, цідилки, ложники й кавові млинки – цілу майстерню домашньої кухні. Серед страв, які представляють села ґміни, раз у раз повертається капуста: у квасниці, у голубцях, як капуста з пульпетом чи ягнятина в капусті. А неподалік, у Лонцьку біля Нового Сонча, лежить садівничий осередок Малопольщі – «лонцькі яблука» (jabłka łąckie) мають захищене географічне зазначення ЄС, а осіннє Свято збирання плодів стоїть на яблуках і сливах.
Що скуштувати
Наведені нижче страви ґміна Старий Сонч називає серед тих, що їх приготували села й господині на святі «Лаховська міха» (2019), якщо не зазначено інакше.
- Квасниця – кисла юшка на капусті; на святі її подавали господині з Поповиць, а з Мощениці-Вижньої – у версії з реберцями.
- Содзяки – коржі на соді, які привезли господині з Мощениці-Вижньої.
- Прозяки – близькі родичі содзяків; на столах із Мостків (разом із капустою з пульпетом) і з Мощениці-Нижньої.
- Подпломики – пласкі коржі, які показала Скрудзіна, поряд із журеком із ковбасою та яйцем.
- Кукєлка – за даними Etnoportal, ласощі лахівської кухні: солодка булка з дріжджового тіста, оздоблена косами й візерунками з тіста.
- Брийка, тобто цир – густа юшка з борошна грубого помелу, приправлена шкварками. Radio Kraków пише, що офіційно вона зветься циром, а місцеві кажуть на неї брийка або «гуральський пудинг»; рецепт розкривав солтис Мостків на регіональному пікніку в Старому Сончі. Саме від неї пішов Bryjów.
- Воланський бігос і пастуший корж – особливі страви Волі Кроґулецької.
- Вареники – «овочево-м’ясний вареник» приготували старосондецькі міські господині.
- Дріжджові коржі – з Габоні, разом із маринованими грибочками.
- Голубці й горохова юшка – голубці з Мисьлеця й Лазів-Бєґоницьких, горохова юшка «старопольська» з Мисьлеця і «солтисова» з Пшисєтниці.
- Подеґродзька грудинка – копчена грудинка з Переліку традиційних продуктів, яку роблять за давніми рецептами сондецьких лахів.
Де шукати регіональні смаки
Найпевніша нагода – «Лаховська міха» (Lachowska Micha), одноденне свято фольклору, наїдків і музики на старосондецькому Ринку, яке, за даними ґміни, відбувається найчастіше в травні або у вересні. Господині із сіл і Товариство міських господинь виставляють тоді свої ласощі, а на сцені виступають дитячі й молодіжні колективи. Дату наступного випуску перевірте перед виїздом у ґміні або в туристичній інформації.
Поза святом варто розпитувати про кола сільських господинь із навколишніх сіл – вони найкраще знають домашні рецепти й відають, коли знову щось зварять для гостей. У ресторанах регіональні страви з’являються по-різному – перш ніж замовити, спитайте, що подають сьогодні. Перелік закладів знайдете в розділі Де поїсти.