Історія Старого Сонча
Постаті
Святі й учені, митці й бурмістри – а також ті, чия доля переплелася з містом у найтемніші часи.
-
Свята Кінга (Кунеґунда)
володарка Сондецької землі, фундаторка монастиря
5 бер. 1234, Естерґом – 24 лип. 1292, Старий Сонч (Stary Sącz) (інші джерела: 2 бер. або 1224 р.)
Угорська королівна, донька Бели IV, приїхала до Польщі ще дитиною і стала дружиною Болеслава Сором’язливого. Свій величезний посаг вона віддала на відбудову країни після татарської навали, а натомість у 1257 р. отримала Сондецьку землю. Вона заснувала місто, запрошувала поселенців, а 1280 р. фундувала монастир кларисок, до якого й сама вступила після смерті чоловіка. Померла в Старому Сончі. Беатифікована 1690 р., канонізована тут Іваном Павлом II у 1999 р., а від 2016 р. є покровителькою міста.
-
Настоятелька Констанція
настоятелька, авторка другого локаційного привілею
пом. до 1364; настоятелька в 1350-х рр.
Свідницька князівна і колишня глоґувська княгиня, сестрінка Казимира Великого, у габіті клариски правила містом як дбайлива господиня. У 1357 р. вона надала йому магдебурзьке право, а король підтвердив його наступного року. Саме з її волі постало регулярне планування з прямокутною ринковою площею, яким ми милуємося й донині. Джерела іноді плутають її з попередньою настоятелькою з тим самим ім’ям, яка 1334 р. поступилася місцем королеві Ядвізі.
Джерела: Migrała 2016, zamkipolskie.com
-
Ядвіга Калішська
королева, вдова Локетка
пом. 10 груд. 1339
Після смерті чоловіка, Владислава Локетка, королева Ядвіга обрала тишу старосондецького монастиря. У 1334 р. (або 1337 р. – джерела розходяться) вона перебрала владу над містом і вступила до кларисок. Мала тут родинне коріння: її мати Йоланта, сестра Кінги, померла в цьому монастирі 1298 р. Мати Казимира Великого спочила в Старому Сончі.
Джерела: en.wikipedia – Jadwiga of Kalisz, Wnęk 1996
-
Настоятелька Анна Ліпська
настоятелька, велика фундаторка
каденції 1624–1630, 1642–1644, 1647–1649
Тричі обрана настоятелькою, вона була справжньою будівничою Сонча XVII ст. Після великої пожежі 1644 р. давала кошти на відбудову фари та костелу св. Роха, а в 1647–1649 рр. фундувала нові склепіння костелу кларисок. У 1638 р. затвердила статут об’єднаного цеху, давши ремісникам лад на довгі роки.
Джерела: Bazielich 1966, AHMP
-
Ада Сарі (Ядвіга Шаєр)
колоратурне сопрано
29 черв. 1886, Вадовіце – 12 лип. 1968, Цехоцинек
Донька бурмістра Едварда Шаєра провела в Старому Сончі дитинство і юність (1889–1905), а згодом її голос підкорив сцени світу. Як Ада Сарі вона прославилася як одне з найпрекрасніших колоратурних сопрано своєї епохи. Місто пам’ятає про неї: Центр культури і мистецтва носить її ім’я, а в Регіональному музеї діє постійна виставка. Увага: вона похована на варшавському цвинтарі Повонзки, а не в Старому Сончі.
Джерела: culture.pl – Ada Sari, en.wikipedia – Ada Sari
-
Едвард Шаєр
адвокат, бурмістр
роки життя невідомі
Адвокат і громадський діяч, який 1893 р. разом з аптекарем Фіялковським скликав установчі збори «Сокола». Бурмістром був у 1920-х рр. (culture.pl подає 1920–1930 рр., англійська Вікіпедія говорить про 17 років урядування). Батько співачки Ади Сарі.
Джерела: culture.pl – Ada Sari, starosadeckie.info – «Сокіл»
-
Ян Йоахім Чех
композитор, педагог, поет
29 серп. 1888, Циґановиці – 1 січ. 1955, Старий Сонч
Музична душа Старого Сонча. Від 1920 р. жив тут постійно, керував хорами й оркестром, а під час окупації вів таємне навчання. Написав близько тисячі творів, серед них коляду «Hej, ponad regle», яку співають і донині. Викладав у Педагогічному ліцеї. Спочиває на старому цвинтарі біля костелу св. Роха, а 2013 рік оголосили його Роком.
Джерела: Sączopedia, sadeczanin.info
-
Генрик Барич
історик науки, професор Ягеллонського університету
26 черв. 1901, Старий Сонч – 9 бер. 1994, Краків (некролог подає 21 черв.)
Син шевця і хлібороба, який ходив до народної школи біля фари, а став одним з найвидатніших істориків польської науки. Він не забув про рідне місто: ініціював і відредагував монументальну «Історію Старого Сонча» («Historia Starego Sącza», 1979). У 1983 р. став почесним громадянином міста, а на школі біля фари висить його меморіальна дошка.
Джерела: Biliński 2025, Pudłocki 2022
-
Віктор Базєліх
історик-краєзнавець, славіст
22 або 23 лист. 1892, Подмаєж – 3 вер. 1963, Краків
Справжній літописець Старого Сонча. Написав понад 40 публікацій, серед них «Старосондецькі історії» («Historie starosądeckie», 1965) і путівник пам’ятками міста (1961), прокопуючись крізь монастирські рахунки й міські книги. У 1948 р. став одним із засновників Товариства любителів Старого Сонча. Його ім’я носить міська бібліотека.
Джерела: Міська управа Старого Сонча – Wiktor z Podmajerza, RUJ – Biliński 2019
-
о. Юзеф Тішнер
філософ, священник
12 бер. 1931, Старий Сонч – 28 черв. 2000, Краків
Народився в будинку на ринковій площі, а виріс одним з найважливіших польських філософів XX ст. Славився мудрістю, поданою з гуральським гумором. Старий Сонч пам’ятає про свого великого земляка: від 2004 р. в музеї діє присвячена йому виставка, відбуваються Старосондецькі дні о. Тішнера, є мурал і школа його імені, а 2025 рік був Роком Тішнера.
Джерела: en.wikipedia – Józef Tischner, Міська управа Старого Сонча
-
Станіслав Ґалонський
музикознавець, диригент
нар. 6 трав. 1930, Островець біля Тернополя; дата смерті невідома
У 1975 р. заснував Старосондецький фестиваль давньої музики і 14 років був його художнім керівником. Завдяки йому в мурах монастиря, де сім століть тому постав кондукт «Omnia beneficia», знову звучить давня музика. У 2007 р. став почесним громадянином міста.
Джерела: Polska Biblioteka Muzyczna, Міська управа Старого Сонча – Почесні громадяни
-
о. Ян Сиґанський SJ
історик
18 черв. 1853, Жукув – 22 бер. 1918, Краків
Єзуїт і невтомний дослідник архівів. Написав «Аренди старосондецького монастиря в XVI і XVII століттях» («Arendy klasztoru starosandeckiego w XVI i XVII wieku», 1904) та «Сондецькі аналекти» («Analekta sandeckie», 1905), а також тритомну історію Нового Сонча. Саме завдяки йому ми знаємо, як клариски господарювали у своїх маєтках.
Джерела: Національна бібліотека Польщі, Jesuit Online Necrology
-
Зенон Адам Ремі
архітектор
22 груд. 1873, Красичин – 1924
Безкоштовно спроєктував будівлю «Сокола» (1907), а також будинок на Ринку, 12 (1906) і ратушу, яку так і не збудували. Його не слід плутати із Зеноном Анджеєм Ремі (нар. 1946), автором Папського вівтаря, – збіг прізвищ уводить в оману не одного екскурсовода.
Джерела: Sądeczanie znani i nieznani, AHMP
-
Моньок (Маррі) Ґольдфінґер
той, хто пережив Голокост
пом. 2 серп. 2018
Походив з Верхомлі-Великої. У березні 1940 р. німці переселили його родину до Старого Сонча. Єдиний з рідних, він пережив пекло таборів: Рожнув, Тарнів, Шебне, Біркенау, Бухенвальд. Його називали «останнім свідком» трагедії 1942 р. У 2016 р. він приїхав на Апель пам’яті над Попрадом.
-
о. Юзеф Леопольд Кмєтович
провідник Хохоловського повстання
роки життя невідомі
Священник і змовник, який 1846 р. очолив Хохоловське повстання проти австрійців. Народився в будинку на ринковій площі – про це нагадує дошка на Ринку, 8, – а поховали його на цвинтарі біля костелу св. Роха.
Джерела: beskidsadecki.eu – костел св. Роха, Міська управа Старого Сонча – Історичний центр
-
Щенсний Моравський
історик
1818–1898
Автор «Сондеччини» («Sądecczyzna», 1863–1865), однієї з перших великих оповідей про минуле цієї землі. Висував він і сміливі гіпотези – наприклад, що первісний Сонч лежав біля гирла Ольшанки, чого сьогодні ніхто не приймає. Спочиває на цвинтарі біля костелу св. Роха.
Джерела: Національна бібліотека Польщі, beskidsadecki.eu – костел св. Роха
-
Мар’ян Цицонь
бурмістр, депутат Сейму
нар. у Барцицях-Дольних – пом. 20 лист. 2020 (у віці 80 років)
Керував містом довше, ніж будь-хто в історії цієї посади, – загалом 4388 днів (1995–1998 і 2002–2011). Був також депутатом Сейму. З його ініціативи перебудували ринкову площу і збудували об’їзну дорогу з Мостом св. Кінги. У 2007 р. став почесним громадянином міста, а його ім’я сьогодні носить одна з кільцевих розв’язок.
-
Яцек Лелек
бурмістр
нар. 5 січ. 1970, Лісько
Учитель старосондецького ліцею (1995–1999), згодом заступник бурмістра (2003–2007), а від 2012 р. бурмістр, обраний чотири рази: у 2012, 2014, 2018 і 2024 р. У 2026 р. президент призначив його до Президентської ради територіального самоврядування.
Джерела: Міська управа Старого Сонча – Бурмістр, PortalSamorzadowy
-
Почесні громадяни Старого Сонча
перелік ґміни
–
Іван Павло II (ухвала 27 жовт. 2003, вручено 5 лист. 2003); кард. Станіслав Дзівіш (26 квіт. 2007); єп. Віктор Скворц (26 квіт. 2007); д-р Ян Вінтер (2007); Станіслав Ґалонський (2007); Мар’ян Цицонь (16 черв. 2007); о. прелат Альфред Курек (4 черв. 2014); президент Анджей Дуда (26 вер. 2016, вручено 29 жовт. 2016). Окремо: Генрик Барич (1983, звання надане за часів ПНР, не значиться в чинному переліку ґміни).
Джерела: Міська управа Старого Сонча – Почесні громадяни, Pudłocki 2022