Найкоротша дорога до серця міста. За годину неспішної ходи ви пройдете від бруківки Ринку повз фару й монастир кларисок аж до вівтаря, біля якого Кінгу проголосили святою.
Почніть під липами на Ринку, біля криниці 1848 р. Звідси лише кілька кроків до фари святої Єлизавети, яка стільки разів поставала з попелу і в якій досі грає орган 1679 р. Далі дорога веде на площу Святої Кінги. Там подорожнього вітає різьблена дубова Секейська брама – дарунок угорських горян, а за нею здіймаються мури монастиря, де сестри моляться від 1280 р.
За монастирем місто стихає. Стежка спускається до каплички над джерельцем святої Кінги. Переказ мовить, що вода забила тут на слово княгині, і досі люди приходять сюди з пляшками, як і століття тому. Варто тут зупинитися бодай на хвилину.
Насамкінець ви доходите до Папського вівтаря, біля якого 16 червня 1999 р. Іван Павло II канонізував Кінгу. Поруч – «Опока» і Сади святої Кінги. Увесь маршрут рівний і короткий, тож найбільше часу заберуть не кроки, а зупинки.
Дорогою
- Ринкова площа Майже гектар бруківки під старими липами
- Парафіяльний костел Святої Єлизавети Угорської Костел, що не раз підводився з попелу
- Секейська брама Дубовий дарунок угорських горян 1999 р.
- Монастир кларисок і костел Святої Трійці За мурами, де від 1280 р. моляться клариски
- Джерельце і капличка святої Кінги Вода, що, кажуть, забила на слово Кінги
- Папський вівтар, «Опока» і Сади святої Кінги Тут 16 червня 1999 р. Кінга стала святою
Траса: OpenStreetMap, routing.openstreetmap.de (foot), прокладена 21.10.2026. Дані © учасники OpenStreetMap (ліцензія ODbL), висоти: Copernicus DEM (Open-Meteo). Траса й час орієнтовні – орієнтуйтеся на маркування на місцевості.