Покинутий мурований будинок на вулиці Сташиця – один із небагатьох слідів єврейської громади, що загинула в серпні 1942 р.
Євреї оселялися в місті кларисок пізно. Ще 1799 р. тут не жив жоден. У 1876 р. постала дерев’яна божниця, а на початку XX ст. – мурована синагога за проєктом Юзефа Костанського, яку профінансував Барух Голлендер. Будинок орієнтований, а над передсінком має бабинець, тобто галерею для жінок.
Під час окупації німці сплюндрували синагогу. Громада, що молилася в ній, загинула в серпні 1942 р. Частину людей розстріляли на Пясках над Попрадом, решту вивезли до табору смерті в Белжці. Від 1993 р. будинок внесено до реєстру пам’яток. Від 2000 р. він стоїть порожній. Міква, тобто ритуальна купальня, містилася неподалік, на вулиці Ягеллонській, 16. Громада не мала власного кладовища, і померлих ховали в Новому Сончі.
Синагогу можна оглядати лише ззовні. Зупиніться біля неї на хвилину. Не треба входити, щоб зрозуміти, скільки тут бракує.
фото Henryk Bielamowicz · CC BY-SA 4.0 · Джерело
